ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ "ДИКОЕ ПОЛЕ. ДОНЕЦКИЙ ПРОЕКТ"

Поле духовных поисков и находок. Стихи и проза. Критика и метакритика. Обзоры и погружения. Рефлексии и медитации. Хроника. Архив. Галерея. Интер-контакты. Поэтическая рулетка. Приколы. Письма. Комментарии. Дневник филолога.

Сегодня суббота, 23 ноября, 2024 год

ЧАСТИНА ПЕРША, СТАНОВИЩЕ НА ТОМУ СВІТІ

    § 1. Становище у раю. Тут порядок як у танкових підрозділах. Усі добре харчуються, цілий день гуляють („гуляють» – се не те, що в нас – це визначає, що вони ходять пішака), відвідують райськи кущи (вдень – на ніч тут виставляють прилади нічного бачення – чимало що може скоїтися). Так що ні-ні! Співають усілякі пісні типа „Широка страна моя родная» і інші псалми. Обіймаються з левами, які тут одержують спецхарчування. Їдять сіно, запивають його газировкою та закусюють ряской. Недоліків звісно нема, але навколо райских кордонів мабуть є, тому що як в раю опинились леви – ці страшенні хижаки, яки у нашому світі драли на шмаття чарівних антилоп та розфарбованих зебр, яких Господь наш розмалював як зразок для сучасного дізайну? Мабуть перед тим, як потрапити до раю, вони поклали митникам та прикордонникам щось значне, як кажуть фахівці, з лапи на лапу. Як це робиться, мені відомо через те, що одного разу з мене нізащо видерли декілька дуже зелених і таки прийшлося їх покласти з моєї власної лапи у їхні лапочки. Мабуть, треба урізати анонімку до аж туди, щоб підвищили рівень боротьби з корупцією навколо неба. А так усе гаразд.
    § 2. Становище у пеклі. Теж не погане. Грішники сидять 6 годин на своїх робочих місцях та вилізують підогріті скоб’яні вироби. Звісно, є щось краще лизати аніж сковороди, але вони самісінькі винні – якщо ти на цьому світі не дізнався, де треба лизнуть, а де гавкнуть, то тепер вилізуй те, що дають. Усе воно було нічого, але ж пекляна обслуга з рогами, як Вам відомо, не вилазить з пиятиків і вона розпалює усе скоб’яне майно до того, що на його дивитися страшно, не то щоб лизнути. Вони й самі не ради, тому що недавно одного чорта прийшлося відправити до шпиталю – він по п’янці теж лизнув розпалену сковороду і тепер користується тільки ненормативною лексикою, яка на тому світі заборонена навіть у пеклі. Той світ – не парламент, де кожен може лаятися, як хоче. Може, тут чортяча демократія трохи і придушена, але у рамках розуму. А так усе гаразд.


ЧАСТИНА ДРУГА. СТАНОВИЩЕ НА ЦЬОМУ СВІТІ

    §3. Міжнародне становище. Одне слово – бардак, то цунамі, то Ірак, люди гинуть за метал, Ю-С-ЕЙ там править бал. Але все посувається на краще. Я у цьому впевнений, як кажуть на 100 відсотків. Це я можу довісти на прикладі представників трьох великих держав – України, яка, як каже наша нова прем’єрша (головна біль та сердешна любов Російскої федерації), знаходиться у центрі світу (раніше Україна було посунулась до центра Европи, а через те держави Західної Европи були повинні трохи посунутися на Захід, що було навіть не просто, тому що там вже поруч Атлантичний океан, дуже глибокий та увесь заповнений солоною водою), але тепер усе стоїть як треба. Представник України – це я, Від Сполучених Штатів Америки (непогано було б, щоб вони на деякий час трохи розполучились) – красунь Білл, а від Росії (кажуть, що вона вже не велика, але це – гнусна інсінуація) – колишній цар Борис (не змішуйте з імператорами – голови імперії заготавливалися у Києві та Дніпропетровську). Так от. Нам на троїх присобачили на сердце 9 шунтів, по три шунти на голову (і тим врятували наші души). Я одержав шунти за цигарки, красунь Білл – за моників, а Борис Миколайович – звісно за що – кого не спитай, усі знають. Що ж тепер. Тепер усе потяглося на краще – я кожного дня кидаю палити, Білл не дивиться на те, на що дивляться усі парубки до та після 70, а коли його питають, чому він дивиться тільки вгору, то він (от вже брехло!) каже, що це гадає, чому він не сокіл, чому не літає. А Борис Миколайович випиває лише одну краплину – у День Незалежності Росії від клятих братніх республик.
    Таким чином, цей Світ посувається до нечуіваної досі моральної чистоти та ідейного благородства. Здається, що напередодні кінця Світу, він вже буде цілком хороший („хороший» - це, зрозуміло, не значить, що він буде тотально п’яний, це зовсім інше) та усе буде гаразд. Одне, що мене занепокоїть – це твердження деяких геологів, що, як виявилося, вже 50 років тому скінчилася кайнозойська ера і що ми вже живемо у новій ері – сексозойський. І від того пійшов по зеленій планеті дуже великий спід. Але доктори обіцяють надефективні нові лікі від цієї зарази, щоб у майбутньому людей не охоплювали сумніви. Так що усе буде гаразд.


ЧАСТИНА ТРЕТЯ. СТАНОВИЩЕ НА УКРАЇНІ

    §4. Становище на Вкраїні милій. Тут також майже повний порядок: оранжевое небо, оранжевое солнце, оранжевый верблюд, оранжевые люди оранжевые песни оранжево поют. Повная незалежність – ні від кого та ні від чого, крім НАТИ. Це така чарівна дівчина! Незалежність ти моя, куди ж ти котисся, к НАТЕ в рот попадеш, не воротісся! Але усе буд гаразд. Ще не вмерла Україна (вона і не збирається і взагалі ніколи не вмре!!!). Усе йде на краще.
Подивіться наприклад наших керівників – кожен балакає більше, чим його попередник. Це дуже добра відзнака.
Віктор Васильович Щербицький добре керував, але взагалі не балакав. Тай відверто кажучи – з ким балакати – зі мною, чи з Вами? – це ж марно витрачати дорогоцінний час.
    Пан Кравчук розповів чимало цікавого – наприклад, як по його словах, Україна розвалила імперію. Хоча це і не так вже інтересно – розвалила і розвалила – усі імперіі хтось розвалює – не один, так другий. Але він нам з’ясував, що ми маємо те, що ми маємо, хоча і не додав, що ж саме ми маємо. Звинувачити його за це не можна. Справа у тому, що пан Кравчук дуже інтелігентна людина і ніколи не користується ненормативною лексикою.
    Леонід Данилович Кучма теж розповів багато цікавого, наприклад, що у всіх країнах над Чорними морями збивають ракетами цівільні літаки. Спочатку у деяких громадян від такої заяви очі трохи повилазили до лоба, але потім повернулись до норми, коли людоньки поняли, що він просто думав одне, а брякнув інше – це, конєшно, бува, особливо з попзірками та керівниками великих держав.
    Пан Ющенко вже балакає з народом значно частіше і вже довів, що раніше ми були тільки незалежні, а тепер будемо ще й вільні. Він, правда, не казав від кого, але до нього можна мати дуже велике довір’я, через те, що його травили. У НАС ПАГАНИХ ЛЮДЕЙ НЕ ТРАВЛЯТЬ. Раз потравили, значить людина добра, чесна, і з нею можна спілкуватися.
    Головне завдання президента Ющенка – розібратися з двома страшенними ворогами держави. Їх знають усі, а зловити та, як кажуть, притягнути, не може ниіхто. Прізвище одного з цих ворогів – Хтось, а другого – Комусь. От наприклад зробилося якеєсь неподобство. СМІ одночасово доклали, що велика кількість нашої великоі рогатої худоби (це по науці – ВРХ, або по-колишньому, КРС) на власних копитах із візами подалося через кордон на Захід. У добрі радянсько-імперськи часи через кордон на копитах посувалися тільки шпигуни. Але їх вмить ловили Карацупи з Інгусами. А щож тепер! Як це так!? Це ж наша худоба, ії ж там вб’ють і з’їдять! Хто винний?
    Виявляється, що це зробив Хтось по дорученню Комуся, якому це було вигідно. Чекісти ловлять Хтося, притягають його до відповідальності, доставляють до суду і він доводить, що він не Хтось, а Комусь! Випускають цього ніби то Комуся, тобто справжнього Хтося, і він вмить тікає в офшорну зону. Чекісти ловлять небов би справжнього Комуся, притягають, доставляють і таке інше, але він доводить, що він Хтось. Його, тобто справжнього Комуся випускають і він вмить тікає в офшорну зону, де зустрічається із справжн ім Хтосем де вони обидва вже придбали маєток колишнього графа разом з парковою архітектурою, басейном та дівчатами. От гадюки!
    Винних і досі шукають. Ловлять Хтося, а він прикидається, що він Комусь; ловлять Комуся, а він каже „Ви що сказилися? Скільки можна доказувати, що я Хтось?» Так що справа серйозна. Тепер нашім славнозвісним Органам дано завдання заловити Хтося-Комуся без комуських паперів та Комуся-Хтося без хтоських паперів, бо судді зовсім затуркались і вже не можуть втямити не тільки, хто є Хтось, а хто Комусь, а взагалі, хто є ХУ! Але тотальна боротьба з коррупцією вже підіймається, як грізна хвиля, над винними та невинними.
    Та це все дрібниці, люба Галино Андріївно, головне – те, що на дворі весна, тепло, небо синє як море, а море – синє як небо. І якщо ми будемо хоча б ввічливими одне до одного, усе буде гаразд! Бажаю Вам, вельми шановна та люба Галино Андріївно, усього найкращого. Хай Вам щастить! Вічно та щиро Ваш Хома Вирвихвіст.

КОММЕНТАРИИ

Если Вы добавили коментарий, но он не отобразился, то нажмите F5 (обновить станицу).

Поля, отмеченные * звёздочкой, необходимо заполнить!

Ваше имя*
Страна
Город*
mailto:
HTTP://
Ваш комментарий* Осталось символов